Стихи Григория Чубая в переводах Ала Пантелята

Григорій Чубай а я тебе давно уже забув а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх очей чому ти знову повідаєш історію про дим який вертається до свого вогнища начебто знову хоче стати полум'ям а я тебе давно уже забув я прокидаюсь опівночі щоб засвітити свічку забуття траву із ночі зву до свічки тої кажу               траво-травице               будь зеленою               най буде все               як є зорю померлу зву із ночі темної кажу               не треба зоре               не спалахуй               най буде все               як є а той літак вже невмолимо близько і ти усміхнена вже сходиш трапом щоб загасити свічку